Новини Золочівщини, Львівщина
Відстояти інтереси простих жителів
Gazeta
27 грудня міський голова Львова Андрій Садовий провів зустріч у форматі Public Talk. Говорили про проміжні підсумки, подальші плани, головні пріоритети. На зустрічі був присутній міський голова Золочева Ігор Гриньків, котрий серед інших питань порушив питання Плугівського водозабору та зменшення меж депресійної лійки. Львівська міська рада та ЛМКП «Львівводоканал» визнавали завдані збитки та компенсували їх до 2017 року. Жителі сіл схвильовані нещодавно отриманим листом від «Львівводоканалу», в якому йшлось про те, що з 2019 року вони повинні платити за водопостачання. Відтак, Андрій Іванович розпорядився організувати зустріч з цього питання з представниками громади.
29 грудня відбулась зустріч міського голови Золочева, депутатів Золочівської районної ради та активістів із заступником міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергієм Бабаком та керівництвом «Львівводоканалу».
Серед присутніх – керівник МКП «Золочівводоканал» Михайло Венгер, депутати Золочівської районної ради Михайло Олексів, Віктор Олійник, Богдан Тимків, представник Підлипецької громади Олег Петрук.
Сергій Бабак під час зустрічі наполягав на тому, що мешканці повинні платити за водопостачання та експлуатацію мереж, щоправда за мінімальним тарифом.
– Пропоную це обговорити у громаді, напрацювати чітку схему, хто за що відповідає. У Законі немає поняття депресійної лійки і ми не можемо працювати так, як працювали до цього. Підприємство несе витрати на експлуатацію мереж, постачає воду у будинки і повинно за це отримувати кошти. Це не ми придумали. Це вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Ігор Гриньків, міський голова Золочева:
– Я б не говорив із позиції того, які збитки несе підприємство, бо це не зовсім коректно. Сьогодні у людей викачали воду, люди терплять незручності, у них тріскають будинки, колись заболочені пасовиська перетворились на торфовища, котрі постійно горять. Ми всі пам’ятаємо як МНС-ники з усієї області впродовж кількох тижнів гасили ці торфовища. Давайте спробуємо зрозуміти цих людей. Це люди, котрі колись тримали худобу, вирощували городину, вони з цього жили. Зараз вони втратили можливість заробітку. Я не говорю про тих кількох підприємців, котрі є на території, бо вони справно платять за воду по комерційному тарифу. Я говорю про простих селян, котрі не мають джерел доходів. Тому я пропоную переглянути це рішення, знайти можливість повторно провести екологічну експертизу. Бо якось дивно: Львів розбудовується, кількість населення збільшується, а норми споживання води зменшуються. Хочу нагадати усім присутнім тут про Ремезовецький водозабір. Ми всі пам’ятаємо, коли його збудували – попересихали джерела, люди втратили воду у колодязях. Тоді було прийнято рішення про його закриття. За короткий період часу рівень ґрунтових вод відновився і всім стало зрозуміло, в чому була причина. Думаю, що якби ми мали можливість на певний період часу призупинити роботу Плугівського водозабору, то мали б таку саму картину.
Михайло Олексів, депутат Золочівської районної ради:
– Відколи я проживаю у селі Червоне, водогін був і люди отримували воду від центрального водогону і за це не платили. Бо насправді це не така вже вигода. Село втратило можливість розвивати сільське господарство. Я розумію, що ви говорите мовою цифр, бо підприємство утримує мережі і це кошти. Але сьогодні ви хочете покласти свої витрати на плечі людей, котрі і так терплять незручності. Вдумайтесь хоча б у те, що колись люди тримали в селі близько п’ятисот голів худоби, сьогодні є близько тридцяти п’яти корів, бо пасти їх немає на чому. Наша земля, на якій ми в Червоному вирощували цибулю стала непридатною для цього. А Червоне здавна славилось тим, що тут росла найкраща цибуля. Село втратило екологічну привабливість. Подумайте про те, як би ці витрати компенсувати за рахунок інших джерел, а не за рахунок звичайних селян.
Віктор Олійник, депутат Золочівської районної ради:
– Що робити людям у селі? Сьогодні росте тариф на газ, на електроенергію, росте ціна на продукти і ліки. І все це виливається у серйозну суму в місяць. А в селі живуть в основному пенсіонери, малозабезпечені люди, одинокі... Я пропоную спільно напрацювати механізм врегулювання цієї ситуації, ще раз переглянути межі депресійної лійки, можливо замовити повторно екологічну експертизу, залучити представників громадськості... Може нам вартує як представникам громади долучитись до цього і порушити питання перед НКРЕКП та Міністерством регіонального розвитку?
Богдан Тимків, депутат Золочівської районної ради:
– Я розумію позицію Львівводоканалу і позицію Львівської міської ради. Але зрозумійте простих людей. Їхнє збурення є сьогодні виправданим, бо сьогодні виглядає так, що їх здурили. Від них забрали воду, їм обіцяли, що платити за водопостачання вони не будуть, а тут – на, маєш! Жителі Червоного, Плугова могли також стати як стали верхобужці, і не дати води, вони можуть стати, як в Ремезівцях, і вимагати закрити водогони... Але ж вони цього не роблять. Вони з розумінням поставились до проблем забезпечення питною водою міста Львова. І тому треба з розумінням ставитись до цього і нести видатки з цього, а не перекладати їх на плечі і гаманці простих людей.
Ігор Гриньків:
– Сьогодні люди в селах і хуторах і так ледве кінці з кінцями зводять. У Львова є значно більші можливості, у підприємства є значно більші можливості і не вартує цього перекладати на плечі людей. Сьогодні говорити про тариф ми не маємо. Навіть про мінімальний. Я розумію, що сьогодні ви укладете угоду, а завтра цей тариф ви будете переглядати, бо цей тариф має бути обґрунтованим. Я це розумію, бо піднімається тариф на електроенергію і вже на виконкомі водоканал піднімає питання тарифу за водопостачання і водовідведення, тепловики – за тепла, за вивіз сміття потрібно платити більше. Підприємства і золочівські, і львівські не можуть працювати у збиток. Я це розумію, як розумію і те, що людям ніхто грошей не додасть. Ми сьогодні говоримо про збільшення пенсії. На скільки? На шість гривень, на десять?.. Ми прийшли сюди, щоб порозумітися, щоб висловити думку селян, котрі є на цій території. Сьогодні я прошу вас, щоб ми дійшли згоди, щоб ми з розумінням віднеслись до цієї проблеми мешканців сіл Золочівського району, котрі однозначно потерпіли від дій водозаборів на їх територіях. Адже раніше тут все було в джерелах, а сьогодні люди не мають води в криниці напитися. То ж якщо ми хочемо вибудувати нормальні партнерські стосунки, тоді ми створюємо робочу групу, куди входять представники громади, депутати, фахівці водоканалу і напрацьовуємо угоду про співпрацю. Я це бачу так: ви берете у мешканців воду для міста Львова і ви постачаєте воду для мешканців сіл безкоштовно. Не для комерсантів, вони мають платити. Оце нормальні партнерські засади.
Сергій Бабак:
– Не пов’язуйте все із діяльністю водозаборів, бо ми сьогодні маємо території, де немає водозаборів жодних, але рівень ґрунтових вод там також впав. Але ми говоримо не про це. Ми говоримо про те, що мережі потрібно утримувати, що ми маємо діяти відповідно до законодавства. А законодавство таке, що раз ми постачаємо воду, то за цю послугу маємо отримувати плату. Ще раз наголошую, що такого поняття як депресійна лійка немає ніде в світі. І про це нам наголошує Мінрегіон, і про це нам наголошує НКРЕКП. Тому ми, відповідно до їхніх вимог, намагаємось врегулювати наші відносини із населенням. Якщо мова йде про людину, яка живе у двоповерховому будинку, діти якої за кордоном на заробітках, то двадцять гривень в місяць для неї – не значні кошти. А якщо ми говоримо про стареньку одиноку бабусю, то їй плату перекриє субсидія.
У розпал зустрічі до учасників переговорного процесу приєднався міський голова Львова Андрій Садовий.
– Великий плюс це вже те, що ми зібрались тут за цим круглим столом, – розпочав Андрій Іванович. – Коли у людей добрі наміри, то у них вже щось вийде. Ми повинні вийти на рішення. Я готовий працювати день, два, три – скільки треба. Я готовий підписати розпорядження про створення робочої групи за участю тут присутніх. Завдання цієї робочої групи напрацювати механізм рішення, яке було б прийнятним для обох сторін. Хочу, щоб ми це ще раз осмислили. Прошу включитись активно в роботу водоканал, профільних заступників. А рішення виконавчого комітету ми призупинимо до того моменту, поки не буде детально вивчено це питання і не буде напрацьовано нове рішення.
То ж учасники зустрічі вийшли із проміжним здобутком – рішення виконавчого комітету про оплату населенням послуг з водопостачання призупинено, натомість їм доведеться добряче попрацювати над тим, щоб відстояти інтереси простих мешканців Золочівського району.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
29 грудня відбулась зустріч міського голови Золочева, депутатів Золочівської районної ради та активістів із заступником міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергієм Бабаком та керівництвом «Львівводоканалу».
Серед присутніх – керівник МКП «Золочівводоканал» Михайло Венгер, депутати Золочівської районної ради Михайло Олексів, Віктор Олійник, Богдан Тимків, представник Підлипецької громади Олег Петрук.
Сергій Бабак під час зустрічі наполягав на тому, що мешканці повинні платити за водопостачання та експлуатацію мереж, щоправда за мінімальним тарифом.
– Пропоную це обговорити у громаді, напрацювати чітку схему, хто за що відповідає. У Законі немає поняття депресійної лійки і ми не можемо працювати так, як працювали до цього. Підприємство несе витрати на експлуатацію мереж, постачає воду у будинки і повинно за це отримувати кошти. Це не ми придумали. Це вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Ігор Гриньків, міський голова Золочева:
– Я б не говорив із позиції того, які збитки несе підприємство, бо це не зовсім коректно. Сьогодні у людей викачали воду, люди терплять незручності, у них тріскають будинки, колись заболочені пасовиська перетворились на торфовища, котрі постійно горять. Ми всі пам’ятаємо як МНС-ники з усієї області впродовж кількох тижнів гасили ці торфовища. Давайте спробуємо зрозуміти цих людей. Це люди, котрі колись тримали худобу, вирощували городину, вони з цього жили. Зараз вони втратили можливість заробітку. Я не говорю про тих кількох підприємців, котрі є на території, бо вони справно платять за воду по комерційному тарифу. Я говорю про простих селян, котрі не мають джерел доходів. Тому я пропоную переглянути це рішення, знайти можливість повторно провести екологічну експертизу. Бо якось дивно: Львів розбудовується, кількість населення збільшується, а норми споживання води зменшуються. Хочу нагадати усім присутнім тут про Ремезовецький водозабір. Ми всі пам’ятаємо, коли його збудували – попересихали джерела, люди втратили воду у колодязях. Тоді було прийнято рішення про його закриття. За короткий період часу рівень ґрунтових вод відновився і всім стало зрозуміло, в чому була причина. Думаю, що якби ми мали можливість на певний період часу призупинити роботу Плугівського водозабору, то мали б таку саму картину.
Михайло Олексів, депутат Золочівської районної ради:
– Відколи я проживаю у селі Червоне, водогін був і люди отримували воду від центрального водогону і за це не платили. Бо насправді це не така вже вигода. Село втратило можливість розвивати сільське господарство. Я розумію, що ви говорите мовою цифр, бо підприємство утримує мережі і це кошти. Але сьогодні ви хочете покласти свої витрати на плечі людей, котрі і так терплять незручності. Вдумайтесь хоча б у те, що колись люди тримали в селі близько п’ятисот голів худоби, сьогодні є близько тридцяти п’яти корів, бо пасти їх немає на чому. Наша земля, на якій ми в Червоному вирощували цибулю стала непридатною для цього. А Червоне здавна славилось тим, що тут росла найкраща цибуля. Село втратило екологічну привабливість. Подумайте про те, як би ці витрати компенсувати за рахунок інших джерел, а не за рахунок звичайних селян.
Віктор Олійник, депутат Золочівської районної ради:
– Що робити людям у селі? Сьогодні росте тариф на газ, на електроенергію, росте ціна на продукти і ліки. І все це виливається у серйозну суму в місяць. А в селі живуть в основному пенсіонери, малозабезпечені люди, одинокі... Я пропоную спільно напрацювати механізм врегулювання цієї ситуації, ще раз переглянути межі депресійної лійки, можливо замовити повторно екологічну експертизу, залучити представників громадськості... Може нам вартує як представникам громади долучитись до цього і порушити питання перед НКРЕКП та Міністерством регіонального розвитку?
Богдан Тимків, депутат Золочівської районної ради:
– Я розумію позицію Львівводоканалу і позицію Львівської міської ради. Але зрозумійте простих людей. Їхнє збурення є сьогодні виправданим, бо сьогодні виглядає так, що їх здурили. Від них забрали воду, їм обіцяли, що платити за водопостачання вони не будуть, а тут – на, маєш! Жителі Червоного, Плугова могли також стати як стали верхобужці, і не дати води, вони можуть стати, як в Ремезівцях, і вимагати закрити водогони... Але ж вони цього не роблять. Вони з розумінням поставились до проблем забезпечення питною водою міста Львова. І тому треба з розумінням ставитись до цього і нести видатки з цього, а не перекладати їх на плечі і гаманці простих людей.
Ігор Гриньків:
– Сьогодні люди в селах і хуторах і так ледве кінці з кінцями зводять. У Львова є значно більші можливості, у підприємства є значно більші можливості і не вартує цього перекладати на плечі людей. Сьогодні говорити про тариф ми не маємо. Навіть про мінімальний. Я розумію, що сьогодні ви укладете угоду, а завтра цей тариф ви будете переглядати, бо цей тариф має бути обґрунтованим. Я це розумію, бо піднімається тариф на електроенергію і вже на виконкомі водоканал піднімає питання тарифу за водопостачання і водовідведення, тепловики – за тепла, за вивіз сміття потрібно платити більше. Підприємства і золочівські, і львівські не можуть працювати у збиток. Я це розумію, як розумію і те, що людям ніхто грошей не додасть. Ми сьогодні говоримо про збільшення пенсії. На скільки? На шість гривень, на десять?.. Ми прийшли сюди, щоб порозумітися, щоб висловити думку селян, котрі є на цій території. Сьогодні я прошу вас, щоб ми дійшли згоди, щоб ми з розумінням віднеслись до цієї проблеми мешканців сіл Золочівського району, котрі однозначно потерпіли від дій водозаборів на їх територіях. Адже раніше тут все було в джерелах, а сьогодні люди не мають води в криниці напитися. То ж якщо ми хочемо вибудувати нормальні партнерські стосунки, тоді ми створюємо робочу групу, куди входять представники громади, депутати, фахівці водоканалу і напрацьовуємо угоду про співпрацю. Я це бачу так: ви берете у мешканців воду для міста Львова і ви постачаєте воду для мешканців сіл безкоштовно. Не для комерсантів, вони мають платити. Оце нормальні партнерські засади.
Сергій Бабак:
– Не пов’язуйте все із діяльністю водозаборів, бо ми сьогодні маємо території, де немає водозаборів жодних, але рівень ґрунтових вод там також впав. Але ми говоримо не про це. Ми говоримо про те, що мережі потрібно утримувати, що ми маємо діяти відповідно до законодавства. А законодавство таке, що раз ми постачаємо воду, то за цю послугу маємо отримувати плату. Ще раз наголошую, що такого поняття як депресійна лійка немає ніде в світі. І про це нам наголошує Мінрегіон, і про це нам наголошує НКРЕКП. Тому ми, відповідно до їхніх вимог, намагаємось врегулювати наші відносини із населенням. Якщо мова йде про людину, яка живе у двоповерховому будинку, діти якої за кордоном на заробітках, то двадцять гривень в місяць для неї – не значні кошти. А якщо ми говоримо про стареньку одиноку бабусю, то їй плату перекриє субсидія.
У розпал зустрічі до учасників переговорного процесу приєднався міський голова Львова Андрій Садовий.
– Великий плюс це вже те, що ми зібрались тут за цим круглим столом, – розпочав Андрій Іванович. – Коли у людей добрі наміри, то у них вже щось вийде. Ми повинні вийти на рішення. Я готовий працювати день, два, три – скільки треба. Я готовий підписати розпорядження про створення робочої групи за участю тут присутніх. Завдання цієї робочої групи напрацювати механізм рішення, яке було б прийнятним для обох сторін. Хочу, щоб ми це ще раз осмислили. Прошу включитись активно в роботу водоканал, профільних заступників. А рішення виконавчого комітету ми призупинимо до того моменту, поки не буде детально вивчено це питання і не буде напрацьовано нове рішення.
То ж учасники зустрічі вийшли із проміжним здобутком – рішення виконавчого комітету про оплату населенням послуг з водопостачання призупинено, натомість їм доведеться добряче попрацювати над тим, щоб відстояти інтереси простих мешканців Золочівського району.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
