Новини Золочівщини, Стиль життя, Цікaвинки, Культура, foto
10:22, 10 лютого 2017
11342
1282

Лялька-мотанка символізувала зв'язок поколінь

Лялька-мотанка символізувала зв'язок поколінь
Gazeta
Фото: НУС
Зараз ми живемо не в простий час, коли, з одного боку, українців гуртує війна, але й водночас втрачається українська самобутність. Тому робити своєрідні екскурси в проукраїнське минуле й час від часу нагадувати про наше коріння – необхідно! Адже скільки традицій живе на українській землі, скільки незвіданого і цікавого! Багата українська земля й на талановитих людей, які несуть у маси українську культуру. Однією з таких є майстриня Ольга Шибаєва, яка виготовляє стародавні ляльки-мотанки. Зустріч із нею відбулася 2 лютого у Золочівській центральній районній бібліотеці ім. Івана Франка, де вона представила присутнім свої рукотворні ляльки.
За словами майстрині, лялька-мотанка є прекрасним подарунком, який можна виготовити вдома своїми руками: чи то на новосілля, чи на одруження. Адже такі ляльки вважаються оберегами.
Окрім того, розповіла про процес виготовлення ляльки та його етапи: «Лялька виготовляється такими способами як намотування, скручування, перев’язування – тільки не шиття. За правилами не можна користуватися ні голкою, ні ножицями. Чому? Щоб не кололася, не шматувалася доля тої сім’ї, тої особи, для кого ця лялька буде призначена».
Схожі ляльки були в Єгипті, Давньому Римі та інших державах. Але якщо говорити про українську ляльку-мотанку, то дослідники подають такі дати як 5 тисячоліть до н.е. або  навіть 7 тисячоліть до н.е. Намотана з ганчірок лялька з’явилась тоді, коли люди навчились вирощувати льон. До того рукотворні ляльки виготовлялися з соломи, трави, глини.
Більшість джерел показують, що лялька в Україні зароджувалася на Чернігівщині, Київщині, Черкащині, Полтавщині і в Карпатах. Але й у нас були рукотворні ляльки. Голівку робили із цукру або яблука, й давали ляльку дитині.
Ляльки поділялися на три види: ляльки-обереги, ляльки-ритуальні та ляльки-іграшки. Близько XX ст. з‘явилися авторські ляльки, які дещо відходять від народних традицій: який собі образ автор придумає, такий вигляд лялька і матиме. Наприклад, образ козачка, лялька Сестра Милосердя.
Виготовлялися ляльки з клаптів вживаного одягу, який людина носила в кращий свій час: коли була здорова чи цей одяг асоціювався із гарними спогадами. Якщо лялька виготовлялася на замовлення, то замовник повинен був принести свої клапті тканини. А якщо на подарунок – використовувалася лише нова тканина.
Виготовляти ляльки можна у всі дні, крім святкових та неділі. Особливо популярною була зимова пора, коли роботи на полях були завершені.
Ляльки виготовляли жінки, тому вони несуть саме жіночу енергетику і призначалась в основному для них. Чоловіки ж натомість не могли бути навіть у приміщенні, де виготовлялися ляльки.
Зберігалися ляльки по-різному: одні виставлялися на помітне місце, інші – ховалися в скриню.
Загалом, ляльку-мотанку поважали у сім’ях, вона символізувала зв’язок поколінь, одвічне прагнення до гармонії, адже людина, попри те, що на її долю випадали війни, чвари завжди прагнула щастя. Тому ляльки виготовлялися для різних ситуацій.
Пані Ольга детально розповіла про виготовлення кожної виду ляльки зокрема:
«Лялька Княгиня, або ж її називають Наречена, виготовляється на твердій основі. Таку мотанку виготовляли для дівчини, яка тільки починає дівочитися, але ще не видається. Робили ляльку мати чи сестра, прикрашали віночком, намистом.
Лялька-Шестиручка – лялька-оберіг рукоділля. Вона сприяла тому, щоб у рукодільниць не боліли руки. Називали ще її шестиручка-пилипівка.
Лялька, що носить назву Благодать, менша за розміром і обов’язково руки у неї повинні бути підняті догори. Примотувалися вони зовсім по іншому, ніж в інших ляльок. Символізувала прадавній образ Берегині, дарувала благодать дому, у якому вона була. Також її дарували людям, які переживали тугу.
Ляльки обрядові пов’язані з обрядами. Лялька Масляна тримає у руках млинець. Хоч на наших теренах свято Масляна не є актуальним, але актуальне для України в цілому. Вона виставлялася на підвіконня і, начебто закликала весну, нові сили, надії на краще.
Ляльку-Жаданицю виготовляла дівчина, промовляючи при цьому їй своє бажання. І скільки було бажань, стільки було на ляльці стрічок. Після цього лялька ховалася до скрині і лише сама дівчина могла її час від часу дістати, щоб загадати ще одне бажання».
Після надзвичайної екскурсії в українське рукотворне минуле, Ольга Шибаєва провела майстер-клас з виготовлення класичної української ляльки-мотанки, яка згодом попрямує на Схід до наших захисників. Надіймося, що всі бажання про перемогу, мирне небо та благополучне повернення додому, яке загадував при цьому кожен присутній – здійсниться!
Мар‘яна БОЙКО
Фото автора
 

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (1282)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.