Новини Золочівщини
12:16, 12 тра 2016
1150
0

Схилимо голови в журбі й задумі...

Схилимо голови в журбі й задумі...
Gazeta
Фото: НУС
Сімдесят один рік тому завершилась війна проти нацистської гітлерівської Німеччини. І з того часу ні на мить не припиняються наукові дослідження цієї найкровопролитнішої війни – Другої світової війни. Не було жодної хвилини, коли б матері припинили чекати синів, котрі не повернулися з кривавих боїв. Щомиті боліли і болять рани фронтовиків… І спогади, спогади… Різні, часто цілком протилежні, але завжди гіркі, бо … про війну, яка принесла людству багатомільйонні людські жертви, величезні матеріальні втрати і біль, сльози, горе, тугу, які виміряти нікому не під силу.
Український народ випив вщерть наповнену гірку чашу крові і поту, втрат і поневірянь Другої світової війни. Наші матері проводжали синів-солдатів у різні армії воюючих держав, у партизанські загони, в УПА. І чекали, з молитвою, любов‘ю і надією, чекали до останнього подиху.
У понеділок, 9 травня, у Золочеві  відзначили День пам’яті та примирення, 71-у річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Розпочалися заходи біля меморіалу «Вічний вогонь». Панахида за померлими у Другій світовій війні об’єднала золочів‘ян у молитві за воїнів, що загинули захищаючи нашу країну.
Ігор ГРИНЬКІВ, міський голова Золочева:
– Разом із європейським співтовариством у ці травневі дні вшановуємо, скорбимо про ті втрати, які зазнало людство у Другій світовій війні, відзначаємо День пам‘яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Страшна ціна – 14 мільйонів синів і дочок українського народу полягли  у цій страшній бійні. Це ціна незрівняна з іншими народами. Через те сьогодні схиляємо голови перед тими, хто поліг на полі бою, хто загинув у концтаборах, тюрмах, хто був виселений на спецпоселення і покоїться нині на чужині. Дорогі ветерани, дорогі учасники визвольних змагань. З кожним роком тут вас менше. Але  цьому незримому строю у нашій пам‘яті ви завжди із нами, бо невмируща пам‘ять про ті втрати, які поніс український народ, і не тільки український, у Другій світовій війни. А ще ми пам‘ятаємо, що тоді  фашизм зупинили об‘єднані нації. А ще ми пам‘ятаємо, що той, хто боронить рідну землю переможе обов‘язкового. Дорогі ветерани, дорогі учасники визвольних змагань! Міцного вам здоров’я. Хай покояться з миром ті, хто згинув у час Другої світової війни. Миру нам усім.
Володимир СИВАК, історик, син веретана Другої світової війни Андрія  Сивака:
– Жодне свято Перемоги не обходиться без смутку. Смутку за загиблими воїнами. І немає значення в якій армії українець відстоював честь і незалежність України. Мені доводилось виїжджати на розкопки поховань наших воїнів – і чи це воїн УПА, чи це боєць Радянської армії, чи це вояк дивізії Галичина, ми знаходили медальйони Божої Матері, які були однакові у всіх українців. Війна повинна нас вчити. Тому деколи ми думаємо про те, чому у нас АТО почалося так, як почалися перші дні Другої світової війни: одна гвинтівка на двох, один автомат в добровольчих загонах, які перші після Майдану пішли в АТО? Чому танки, найсучасніші танки, які продавали в Індонезію, в країни Африки, не були у нашій українській армії? Багато питань, на які історія дасть відповідь. Але найболючіше те, що коли шукають останки воїнів АТО, які пропали безвісті, знаходять останки воїнів Другої світової війни. Це таке кровне братство самопожертва заради нашої держави.
Під звуки військового оркестру військовослужбовці, ветерани та золочівська громада пройшли вулицями міста та вшанували пам'ять воїнів покладанням гірлянди та квітів до пам’ятника воїнам загиблим у роки Другої світової війни та до братської могили жертв репресій 1939–1941 років. Урочистим маршем воїни Навчального центру вшанували безсмертний подвиг фронтовиків.
Урочистості відбулись і біля Меморіалу Слави на території Навчального центру Національної гвардії України.
Начальник Навчального центру Національної гвардії України, полковник Михайло Кулик:
– Наша зустріч присвячена пам’яті жертвам Другої світової війни – це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим. Вклонімося усім загиблим, схилимо голови в журбі й задумі.
Перед фронтовиками виступили учасники художньої самодіяльності та оркестр Навчального центру.
На завершення усіх ветеранів частували запашною солдатською кашею.

Ірина ДОМАРЕЦЬКА
Фото автора
 та Романа СИДОРОВИЧА
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.