Обережно – вітряна віспа

У Золочівському районі відмічається значний ріст захворюваності на вітряну віспу, а саме в 2013 році зареєстровано 58 випадків, з них до 1 року захворіло – 1 особа, 1–4 р. – 14 осіб, 5–9 р. – 10 осіб, 10–14 р. – 9 осіб, 15–17 р. – 9 осіб. Серед сільського населення зареєстровано 44 випадки, з них діти до 17років 39 випадків.                          
Станом на 18 листопада у Золочівському районі на вітряну віспу захворіло та зареєстровано 85 випадків, з них до 1 року захворіло – 1 особа, 1–4 р. – 8 осіб, 5–9 р.– 45 осіб, 10–14 р. – 12 осіб, 15–17 р. – 5 осіб. Найбільша реєстрація захворюваності серед міського населення 59 випадків (69,5 %), серед сільського населення зареєстровано 26 випадків (30,5%). Вітряна віспа — це гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується підвищенням температури тіла та плямисто-папульозно-везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках. Вітряна віспа передається повітряно-краплинним шляхом на відносно далекі відстані (через сусідні кімнати і квартири). Основними симптомами є  те, що на шкірі з'являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з'явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипі елементи його можна знайти на долонях та підошвах. Ускладнення при вітряній віспі бувають рідко. При появі везикулярного висипу на слизовій оболонці гортані розвивається іноді клінічна картина стенозу гортані (вітрянковий круп). Якщо висипання пухирців є на рогівці, може розвинутися кератит. Серед ускладнень, пов'язаних з безпосередньою дією вірусу, важливе місце займає пневмонія. Вона приєднується звичайно на початку хвороби.
Лікування вітряної віспи зводиться до дотримання постільного режиму протягом усього періоду висипання. Везикули треба змазувати 1–2 % розчином метиленового синього або брильянтового зеленого, рот полоскати дезинфікуючим розчином. За показаннями застосовують симптоматичні засоби (анальгетики, жарознижувальні тощо), проводять неспецифічну детоксикацію. Хворого на вітряну віспу ізолюють удома, якщо є показання, – у стаціонарі, на 9 днів від моменту появи висипу. Карантин накладають на осіб, які були в контакті з хворим на вітряну віспу і не хворіли на вітряну віспу, на строк від 11 до 21 дня від моменту контакту. З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі. Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими  на вітряну віспу.
М. М. Сень, завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень
Золочівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень