Оголошення
01:11, 02 липня 2014
1419
0

Громадянин має право

Громадянин має право
Admin
Фото: НУС

ГРОМАДЯНИН МАЄ ПРАВО

Чи цікавитесь ви вирішальними для держави днями? Чи знаєте основні дати становлення незалежної України?  День Конституції в Золочеві відсвяткують офіційно: мало хто із міської громади слухає промови щороку, але ми певні – ви знаєте про цей день. Тому замість звичних заміток про святкування до Дня Конституції України ми вирішили поцікавитися для кого ж насправді написаний документ.  Візьмемо до уваги Основний Закон за редакцією 2004 року. Для підрахунків обрали слова, що покажуть кому легше спілкуватися із законом: ГРОМАДЯНИН, ЛЮДИНА, ПРЕЗИДЕНТ, ДЕРЖАВА та ЗАХИСТ.

Для кого написана Конституція України? Це питання мало би бути якнайменше дивним, оскільки такий документ як Конституція створюється на основі державотворчих механізмів та для гарантій добробуту життя людей,  захисту громадян держави. В українських реаліях, вочевидь, і цей документ має підводні камені. Проаналізувавши семіотику слів, бачимо: навіть у тексті можна розмістити невеличкий обман.
 

Кількісний метод показав, що текст КУ разом із офіційним тлумаченням має безліч штампів, що допускає офіційно-діловий стиль письма. Не зважаючи на це, зрозуміти для кого написана Конституція допомогло наступне. Ключове слово «громадянин», точніше, його частота вживання і розміщення у контексті, показали, що документ не до кінця гарантує будь-якому громадянину гідне проживання в державі чи безпечність у діях. Тут найуживанішими словосполученнями є «громадянин має право», «користуватися всіма правами людини та громадянина», «за винятками, встановлених законом», «за винятком обмежень». Звідси, уважно перечитавши текст Конституції, можна «виловити» немало «нюансів», через які можна щось обмежити, заборонити, які можна обійти. Те, що законно обійти закон Конституція України дозволяє її знавцям, означає, що люди, котрі знають подібні тонкощі  з документу матимуть більше зиску, ніж пересічний українець, котрий його не перечитує. Порівняння у підрахунках показали такий результат:

Слово (поняття у контексті)

Кількісний показник вживаності

Громадянин

212

Людина

197

Президент

650

Держава

245

Захист

237


 


 


 

 

 

 


 

До прикладу, у статті 22 КУ вказано: «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними». Не є вичерпними, тобто можуть дописуватися, переписуватися безліч разів і на суб’єктивний розсуд. Логічно пов’язуються поняття «громадянин» і «людина» і у тексті документу: «Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується». Звідси можна простежити ті моменти, які фактично пов’язують два окремих аспекти – це захист людини та громадянина, та захист гаранта і держави. Захист – ніщо інше як правові аспекти суб’єкта і на противагу механізм гарантії захисту суб’єкта. Тут з’являється друге питання: кого від кого потрібно захищати? Скажімо «за нормальних умов», усі прописані моменти в Конституції повинні гарантувати свободи та безпеку (захист) громадянину, людині від держави, її інститутів, безпосередньо від президента. Захист самих держаспектів передбачено «на усі випадки життя» у рішеннях до конституції. Судячи з цифр та практичного застосування Конституції, підводних каменів більше для звичайного громадянина України, ніж для держслужбовця.

Що є причиною псевдо гарантій, якщо в окремих рішеннях до трактувань Конституції слова ГРОМАДЯНИН чи ЛЮДИНА не вживаються взагалі? У 6-му рішенні за 2007 рік іменник ПРЕЗИДЕНТ  у називному відмінку вживається 10 разів, а підрахунок відмінених іменників показує трьохзначне число – 147. Водночас в іншому рішенні слово ГРОМАДЯНИН максимально повторюється 18. Різниця ілюструє очевидне: пишучи Конституцію, забули про того, для кого її писали.

Зміни до КУ за редакцією 2004 року. Чого вони варті? Ми запитали 20 випадкових жителів міста і, як виявилося, 85 % (17 осіб) вірять, що зміни до Конституції вплинуть на механізми правління державою. Вигодами редагування документа люди вбачають у зменшенні кількості депутатів до 250, розширенні повноважень органів місцевого самоврядування, знятті недоторканності та різного роду пільг з народних обранців, а також посиленні народного контролю за діяльністю депутатів і редагуванні окремих законів до Конституції України.

На сьогодні Верховна Рада приймає доленосні закони, що повинні забезпечити українському народові захист з боку російського агресора. Чи зможе новообраний президент не втратити кредиту довіри та чи дотримуватимуться Конституції України керівники держави? – побачимо згодом. Нам залишається виконувати свою роботу добре та бути розсудливими у важкі для країни часи.

Наталя ЯНІШЕВСЬКА

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.